Інструктивно-методичні рекомендації № 1/9-438 від 27.08.04

Відповідно до законів України "Про дошкільну осві­ ту", "Про фізичну культуру" одним із пріоритетних напрямків освітнього процесу в дошкільних навчальних за­ кладах залишається фізичне виховання дітей. Воно спря­мовується на охорону та зміцнення здоров'я, підвищення опірності й захисних сил дитячого організму, поліпшення його працездатності; на своєчасне формування у малю­ ків життєво важливих рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей і забезпечення належного рівня фізичної підготовленості та фізичної культури взагалі: на вихо­ вання стійкого інтересу до рухової активності, потреби в ній, вироблення звички до здорового способу життя.

Завдання та зміст фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах визначаються вимогами Базового компонента дошкільної освіти в Україні, чинними про­ грамами розвитку, навчання та виховання дітей дошкіль­ ного віку "Малятко", "Дитина", "Українське дошкілля ".

Однак організація роботи з фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах потребує вдосконалення. Про це свідчить наяв­ ність значної кількості дітей з дисгармонійним фізичним розвитком, а також із недостатнім розвитком основних рухів та фізичних якостей. Наявний досить високий відсоток дітей, які часто хворіють на респі­ раторні інфекції та мають хронічні недуги.

Недостатній фізичний розвиток і низька фізична підготовленість дошкільнят здебільшого пояснюються зниженням їхньої рухової ак­ тивності. Потреба дітей у рухах задовольняється лише на 30-50 %. Гіподинамію спричинюють часті респіраторні захворювання, нераціо­ нальна побудова рухового режиму й загального режиму дня, недо­ статнє перебування дітей на свіжому повітрі тощо. Зокрема, на рухо­ вому режимі дошкільних навчальних закладів негативно позначаються неправомірне скорочення кількості фізкультурних заходів, відсутність системності у проведенні прогулянок-походів за межі дитячого сад­ ка, фізкультурних пауз і хвилинок у процесі навчальної діяльності, р озваг, свят тощо.

Щоб усунути ці недоліки, слід приділити основну увагу організації фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах, де було б передбачено правильну побудову та активізацію рухового режиму, надання йому оздоровчого спрямування, дійовий медико-педагогічний контроль і своєчасну лікувально-профілактичну ро боту.

Основою системи фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах залишається руховий режим як су­ купність різних засобів та організаційних форм роботи з дітьми в достатньому обсязі, раціонально поєднуваних і послідовно використовуваних залежно від віку дітей, міс­ ця в режимі дня, сезону тощо.

В межах активного рухового режиму, щоденний обсяг рухової активності, рекомендований для дітей молод­ шого дошкільного віку, становить 3-4 години, для ста­ рших дошкільнят — 4-5 годин.

Ефективність фізичного виховання забезпечується комплексним використанням традиційних засобів фізич­ ного виховання. Це, зокрема:

• фізичні вправи (гімнастика, ігри, елементи спорту й туризму);
• оздоровчі сили природи (повітря, сонце, вода);
• гігієнічні чинники (режим харчування, занять і від­починку, гігієна одягу, взуття, обладнання та ін.).

Сукупність організаційних форм роботи, обов'язко­ вих для впровадження в освітній процес, становлять:

• заняття з фізичної культури;
• фізкультурно-оздоровчі заходи (ранкова гімнасти­ка, гімнастика після денного сну, фізкультхвилинки, фізкультпаузи, загартувальні процедури);
• різні форми організації рухової активності у повсяк­ денні (заняття фізичними вправами на прогулянках, фізкультурні свята й розваги, дитячий туризм, рухли­ ві ігри, самостійна рухова діяльність, дні та тижні здо­ ров'я, індивідуальна робота з фізичного виховання).

Фізкультурні заняття є пріоритетними у процесі сис­ тематичного, послідовного формування, закріплення і вдосконалення основних рухових умінь та навичок у ді­ тей, розвитку їхніх фізичних якостей. Проводяться вони в усіх вікових групах, переважно в першій половині дня — з усією групою або з підгрупами дітей.

Встановлена тривалість фізкультурних занять у межах: ¦ для ді­ тей 3-го року життя — 15-20 хв; ¦ для дітей 4-го року життя — 20- 25 хв; ¦ для дітей 5-го року життя — 25-30 хв; ¦ для дітей 6-го року життя — 30-35 хв. Такі заняття є щоденними; вони проводяться двічі на тиждень за загальним розкладом занять у приміщенні або на майданчику (в період з квітня до жовтня за належних погодних умов, систематично, починаючи з середньої групи) і тричі на тиждень під час прогулянок у першій половині дня поза навчальною діяльністю протягом усього року.

¦ Тривалість фізкультурних занять на прогулянках така сама, як і занять у залі, але за холодної днини може подовжуватися на 5 хв. Варіативність їх проведення ви­ значається різними чинниками, як-от: пора року й пого­ да (відповідно — одяг та взуття дітей); наявність облад­ нання та інвентарю і ступінь володіння дітьми основними рухами. Якщо в дошкільному закладі проводяться за­ няття з плавання (1-2 рази на тиждень — залежно від
віку дитини), то в день їх проведення не плануються фізкультурні заняття за розкладом і на прогулянці.

¦ 3 метою активізації рухового режиму в повсякден­ ні як варіант фізкультурних занять на прогулянках орга­нізується дитячий туризм у формі прогулянок- походів за межі дошкільного закладу (пішки, на велосипедах, лижах або санчатах), але лише за наявності відповідних природно-ландшафтних умов: лісу, лугу, поля, водойми, лісосмуги, парку та ін. Не можна підміняти зазначену форму робо­ ти цільовими прогулянками та екскурсіями за ме­ жі дитячого закладу, що посідають самостійне міс­ це в освітньому процесі як форми ознайомлення вихованців із довкіллям, природою.

Основна мета прогулянок-походів — оздоровлення дітей, запобігання гіподинамії, вдосконалення рухових навичок у природних умовах та розвиток фізичної витривалості. Вони проводяться, починаючи з другої молодшої групи. їхня три­ валість становить: ¦ у другій молодшій групі — 15-20хв: ¦ у середній групі — 20-25 хв; ¦ у старшій групі — 25-30 хв (в один бік).

Особливого значення набуває самостійна рухова діяльність дітей як форма активізації рухового режиму. Щодня в усіх вікових групах на неї відводиться час у вільні від занять години ранкового прийому, прогуля­нок, надвечір'я тощо.

Завдання педагогів — забезпечити належний рівень та зміст само­ стійної рухової діяльності дошкільнят завдяки збагаченню їхнього ру­ хового досвіду, створенню необхідної матеріальної бази в приміщен­ нях зали, груп, рекреацій, на фізкультурному й групових майданчиках, використанню інших прийомів непрямого (опосередкованого) та пря­ мого (безпосереднього) керівництва цією формою роботи.

У відведений для самостійної рухової діяльності час із вихованцями різних вікових груп щодня організується також індивідуальна робота з фізичного виховання.

Дітей залучають для ознайомлення з основними рухами, поглиб­ леного розучування їх та закріплення відповідних навичок, для усу­ нення відставання в розвитку фізичних якостей (внаслідок частого невідвідування дошкільного закладу, індивідуальних особливостей ста­ ну здоров'я, фізичного та психічного розвитку й інших чинників). її метою є також активізація малорухливих дітей, запобігання порушен­ ням постави і стопи та виправлення їх. Виходячи з аналізу стану здоров'я, фізичного розвитку й підготовленості, інтересів дітей, педагоги визначають мету індивідуальної роботи, добирають потрібне обладнання та інвентар і проводять її з однією дитиною чи з підгрупами по двоє – четверо дітей.

Враховуючи провідне значення ігрової діяльності для особистісного зростання дитини, руховий режим у до­ шкільному навчальному закладі має насичуватися рухливими іграми. Рухливі ігри — після попереднього розучування їх на прогулянках — вводяться до різних форм роботи з дітьми (заняття, свята, розваги, походи, фізкультпаузи тощо). В усіх вікових групах вони посіда ють важливе місце як самостійна форма роботи з фізич­ ного виховання й проводяться щодня:

• під час ранкового прийому (одна-дві гри малої та середньої рухливості);
• на прогулянках у першій та другій половині дня (на кожну планується не менше трьох-чотирьох ігор різної рухливості; (при цьому першу гру розпочи­ нають через 10-15 хв після початку прогулянки, коли діти дещо адаптуються до погодних умов та активізуються фізіологічні функції організму перед руховою діяльністю; а останньою проводять мало­ рухливу гру);
• увечері (після 17.00 -18.00) дітям пропонують од­ну-дві гри середньої та малої рухливості.

Розвивально-виховний та оздоровчий ефект рухливих ігор у повсякденні забезпечується правильним добором їх відповідно до віку дітей, рівня їхньої рухової підготовленості та стану працездатно­сті, базових рухів в іграх та їх впливу на різні м'язові групи й системи організму, пори року та погоди, місця в режимі дня та місця прове­ дення, а також належним педагогічним керівництвом, дотриманням оптимальних навантажень, введенням до рухового режиму різних ви­ дів ігор (сюжетних, безсюжетних, у тому числі змагального та еста­ фетного характеру, атракціонів, спортивних ігор та забав, ігор з еле­ ментами спортивних вправ).

Формами активізації рухової активності у повсякден­ ні, спрямованими на повніше задоволення природної потреби дітей у рухах, виявлення набутих навичок, фі­ зичних та особистісних якостей, залучення малят до здо­рового способу життя, а батьків — до участі в освітньому процесі дошкільного навчального закладу як пропаган­ да фізичної культури є фізкультурні свята, розваги, дні (тижні) здоров'я.

¦ Фізкультурні свята проводяться, починаючи з се­ редньої групи, два-три рази на рік, у фізкультурній залі чи на спортивному майданчику, в басейні; можна про­ водити їх також на стадіоні, у прилеглому парку абощо, їм відводиться місце в режимі другої (при потребі — й першої) половини дня в межах 40-50 хв — для серед­ ньої групи, однієї години — для старшої групи.

Головні моменти підготовки фізкультурних свят — розроблення сценарію, розподіл обов'язків з оформлення місця проведення, під­ готовки атрибутики, костюмів, призів та нагород тощо. Підготовка дітей до свята розпочинається заздалегідь і здійснюється протягом

усього освітнього процесу (на музичних та фізкультурних заняттях, під час ранкової гімнастики, проведення ігор, у самостійній руховій | діяльності, в індивідуальній роботі). Неприпустимі численні масові ре­ петиції всього перебігу свята, а також відсторонення когось із при-1 сутніх дітей від участі в ньому разом із групою.

¦ Фізкультурні розваги проводяться, починаючи з першої молодшої групи, один-два рази на місяць (пе­реважно у другій половині дня). їхня тривалість стано­ вить: «у першій молодшій групі — 15-20 хв; «у другій молодшій — 20-30 хв; ¦ у середній — 30-35 хв; ¦ у старшій — 35-40 хв. Місцем проведення слугують: фіз­ культурна (музична) зала, групова кімната, фізкультур­ ний чи ігровий майданчик даної групи, лісова або пар­ кова галявина тощо. Обов'язковою є участь кожної дитини.

Плануючи розвагу, для забезпечення оптимальних фізичних, пси­ хічних та емоційних навантажень слід передбачити раціональне чергу­ вання ігор різного навантаження, а також колективних, масових — з іграми підгрупами чи індивідуальними (конкурси, атракціони); більш складних за правилами, руховими завданнями ігор — з простішими. розважальними. Використання ігор змагального характеру планується відповідно до віку дітей, зокрема: ігри-конкурси, атракціони рекомен­ довані для всіх вікових груп, естафетні ігри — для старших дошкільнят.

¦ Дні здоров'я організуються з першої молодшої групи один раз на місяць. Цей день насичується різноманітними формами роботи з фізичного виховання.

Більшість заходів доцільно проводити на свіжому повітрі, добира­ючи до них оригінальні комплекси фізичних вправ та інших засобів і нетрадиційні форми проведення: фізкультурні заняття чи дитячий ту ризм, ранкова гімнастика й гімнастика після денного сну, загартува льні та лікувально-профілактичні процедури, фізкультурне свято або розвага, самостійна рухова діяльність та ін. Не залишається поза ува­ гою педагогів і робота з інших розділів програми. Хоча навчальні заняття з них не проводяться, однак дозвілля дітей також заповнюєть­ ся бесідами, читанням художньої літератури, театралізаціями, само­ стійною художньою діяльністю на теми здорового способу житій. Програма дня здоров'я передбачає заходи, загальні для всього до­ шкільного закладу, і такі, які розраховані на кожну вікову групу.

¦ Тижні фізкультури організуються подібно до днів здоров'я у час канікул (зима, весна, літо).

Руховий режим дошкільних навчальних закладів пе­ редбачає також ряд традиційних фізкультурно- оздоровчих заходів (ранкова гімнастика, гімнастика піс­ ля денного сну, фізкультхвилинки, фізкультпаузи, загартувальні процедури).

¦ Ранкова гімнастика проводиться відповідно до ви­ мог чинних освітніх програм та режиму дня тривалістю: ¦у першій молодшій групі — 4-5хв; ¦ у другій молод­ шій — 5-6 хв; ¦ у середній — 6-8 хв; ¦ у старшій — 8- 10 хв. Основними умовами її ефективності є: вільний доступ свіжого повітря; раціональний одяг дітей; достат­ ність фізичних навантажень (кількість і послідовність вправ, зміна вихідних положень, темп виконання, регу­лювання дихання, чіткість пояснень, вказівок та команд тощо). Особливості проведення ранкової гімнастики ви­ значаються віком дітей та місцем проведення (у примі­ щенні чи на майданчику).

¦ Гімнастика після денного сну знімає залишки галь­ мування в корі півкуль головного мозку й налаштовує дитячий організм на активну та продуктивну діяльність, а також благотворно впливає на стан постави і склепін­ ня стопи завдяки податливості рухового апарату дитини одразу після відпочинку. Для проведення в дошкільно­ му навчальному закладі доцільні такі її види (на вибір):

• гігієнічна гімнастика після денного сну;
• повітряні ванни в русі;
• коригуюча гімнастика.

Гігієнічна гімнастика після денного сну реалізує зазначену вище мету. її проводять в усіх вікових групах після поступового підйому дітей із дотриманням спокійної обстановки й відповідних гігієнічних умов: у спальній кімнаті (на ліжках, біля них); з виходом до групової кімнати чи зали (у безпосередній близькості до групи). До комплексу такої гімнастики обов'язково входять загальнорозвивальні вправи на різні м'язові групи (зі зручною зміною вихідних положень) та спеціальні вправи для формування стопи й постави. Кількість та дозування вправ сама, як і на ранковій гімнастиці (можна й трохи скоротити).

Повітряні ванни в русі — це та ж сама гігієнічна гімнастика в одночасному поєднанні з повітряною ванною, що передбачає поступове зниження температури повітря у приміщенні під час її проведення в ідповідно до встановлених норм загартування.

Коригуючою вважають такий вид гімнастики після денного сну, (проводиться задля корекції (виправлення) порушень постави та пласкостопості. Комплекси складають із спеціальних вправ та коригуваль них елементів, призначених для виправлення певних вад постави (сколіозів, лордозів, кіфозів, сутулості тощо) та стопи. Особлива увага приділяється використанню у вправах великого й дрібного фізкультурного обладнання та інвентарю, добирання допустимих вихідни х положень для тулуба, рук, ніг.

Дійовим способом оптимізації рухового режиму до­шкільнят слугують фізкультхвилинки та фізкультпаузи. Ці фізкультурно-оздоровчі заходи є короткотривалими формами активного відпочинку під час навчання.

¦ Фізкультхвилинки вводять до занять, пов'язаних з тривалим сидінням дітей на місцях. Вони використо­ вуються, починаючи із середньої групи, з урахуванням того, що перші ознаки втоми у дітей 5-го року життя виявляються на 7-й-9-й хвилині заняття; 6-го року жит­ тя— на 10-й—12-й хвилині; в дітей 7-го року життя — на 12-й-14-й хвилині.

Оптимального ефекту фізкультхвилинки набувають за умови за­ безпечення середнього рівня навантажень, якого досягають завдяки: тривалості заходу (1-2 хв); кількості та дозуванню вправ (три —п'ять знайомих загальнорозвивальних вправ на основні м'язові групи з елементами для дрібних м'язів шиї, п'ястей, стоп та з включенням рухів, протилежних положенню рук, ніг, тулуба, голови на заняттях, по 4-6 разів); темпу виконання вправ (середній чи дещо уповільне­ний); урізноманітненню вихідних положень; проведенню заключної вправи на зниження фізіологічних навантажень та нормалізацію ди­ хання. Характер вправ узгоджується з характером діяльності дітей на заняттях, зміст віршів-супроводів — зі змістом занять.

¦ Фізкультпаузи (динамічні перерви) рекомендова­ но для проведення між заняттями, обидва з яких вима­ гають перебування дітей у малорухомих положеннях.

Для них відводиться по 5-7 (до 10) хвилин. Комплекси вправ і форма проведення фізкультхвилинок та фізкультпауз періодично змі­ нюються задля підтримання інтересу в дітей та забезпечення належної якості виконання рухових завдань. Щомісяця складаються нові ком­ плекси; один раз на місяць у дібрані комплекси вносяться зміни й

Загартувальні процедури доповнюють і підвищують ефективність усіх форм роботи з фізичного виховання.

Для масового використання в режимі дня різних вікових груп ре­ комендовано традиційне загартування: ¦ повітрям (повітряні ван­ ни, прогулянки, сон на свіжому повітрі); ¦ водою (місцеві й загальні, контрастні обтирання та обливання, умивання, купання); ¦ сонцем (со­ нячні ванни), відповідно до розроблених принципів, норм та методик.

Нетрадиційні загартувальні процедури, в тому числі інтен­ сивне загартування (ходіння босоніж, обтирання снігом, обливання холодною водою, сауна) та спеціальні лікувально-профілактичні заходи (фітотерапія, ароматерапія, лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапевтичні процедури та ін.) вводяться до загальної системи роботи за призначенням лікаря та за згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров'я й самопочування дітей.

Медико-педагогічний контроль за фізичним вихован­ ням забезпечує комплексне здобуття відомостей про стан цієї роботи в дошкільному навчальному закладі спіль­ ними зусиллями медичних працівників (лікаря, медсес­ три) та педагогів (завідувачки, старшого вихователя за участі інструктора з фізичної культури, вихователів).

Змістові напрямки медико-педагогічного контролю

¦ Контроль за станом здоров'я, нервово-психічного та фізичного розвитку дітей:

• медичні огляди з комплексним медичним обстеженням;
• функціональні проби на визначення можливостей серцево судинної та дихальної систем;
• розподіл дітей на медичні групи для фізкультурних занять і загартування; індивідуальні призначення обсягів, доз фізич­них навантажень у руховому режимі та загартуванні;
• своєчасний перегляд питань про переведення дітей з однієї медичної групи в іншу та про зміну медичних призначень;
• визначення динаміки фізичного розвитку дітей і показників захворюваності (по кожній групі та закладу загалом).

¦ Контроль за розвитком рухів і фізичних якостей у дітей (на початку та наприкінці навчального року):

• обстеження фізичної підготовленості дітей за середніми по­ казниками розвитку рухів та фізичних якостей з урахуванням кількісних і якісних показників рухової підготовленості хлоп­ чиків і дівчаток;
• аналіз динаміки змін у розвиткові рухів та фізичних якостей дітей відповідно до програмних нормативів для різних віко­ вих груп.

¦ Оцінка організації, змісту, методики проведення форм роботи з фізичного виховання:

• систематичність, тривалість та раціональність розподілу часу між структурними частинами;
• зміст, послідовність дібраних вправ та інших засобів, їхнє дозування;
• норми загартування;
• методи і прийоми проведення кожного заходу;
• раціональність вибору способів організації дітей та викорис­ тання інвентарю; попередження травматизму в дітей;
• відповідність теми й змісту заходів визначеним завданням та обраній формі проведення; ступінь реалізації поставлених завдань тощо.

¦ Оцінка впливу різних організаційних заходів на дитячий організм:

• щомісячне визначення загальної і моторної щільності фізкуль­ турних занять, інших форм роботи (індивідуальне хрономет­рування) та ступеня фізичних і психічних навантажень на ди­ тину (візуальна оцінка зовнішніх ознак утоми; підрахунок частоти дихання; пульсометрія для побудови фізіологічної кривої фіззаняття — графіка пульсометрі!);
• контроль за реакціями на загартування у дітей, особливо — в новачків га ослаблених;
• узагальнення даних про стан їхнього здоров'я та про зміну показників захворюваності.

¦ Контроль за організацією рухового режиму:

• доцільність і достатність поєднання в режимі дня різних форм роботи з фізичного виховання;
• визначення шляхом хронометрування та аналіз показників три­ валості виконуваних рухів за день чи за інший часовий відти­ нок, кількості локомоцій протягом дня залежно від віку таь статі дітей, пори року тощо.

¦ Нагляд за санітарно-гіпєнічними умовами:

• утримання місць занять (групові приміщення, фізкультурні ку­ точки в групах, рекреаціях, фізкультурна і музична зали, ба­ сейн, фізкультурний майданчик, ігрові майданчики);
• стан фізкультурного обладнання та інвентарю в приміщеннях і на майданчиках;
• стан одягу та взуття дітей для щоденного перебування в гру­ пах та прогулянок, для участі в різних формах роботи з фіз виховання тощо.

Істотним компонентом в організації фізичного вихо­ вання у дошкільному навчальному закладі є співпраця педагогічного колективу з родинами вихованців, про­ світницька робота з батьками та персоналом дошкіль­ ного закладу.

Цей напрямок діяльності забезпечується:

• організацією змістовної наочної пропаганди (батьківські куто­ чки, інформаційні бюлетені, фотостенди та ін.);
• обговоренням проблем зміцнення здоров'я і фізичного роз­ витку дітей на батьківських зборах та консультаціях, вироб­ ничих нарадах;
• активним залученням технічного, медичного персоналу та чле­ нів родин вихованців до безпосереднього спостереження сис­ теми роботи закладу, до підготовки та проведення фізкульту­ рних заходів з дітьми та методичної роботи з педкадрами (педради, семінари і практикуми, педагогічні читання тощо).

  Планування та облік роботи з фізичного виховання відображається у діловій документації згідно з "Інст­ рукцією про ділову документацію в дошкільних закла­ дах" (наказ Міністерства освіти України від 30.01.1998 р. за № 32) та інструктивно-методичним листом "Про пла­ нування освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах" (наказ МОН України від 01.10.2002 р. за № 1/ 9-434). ¦